інструмент
Чому Шопен хотів Pleyel
Французький фортепіанний майстер, який стоїть за інструментом у салоні, і що Шопен про нього думав.
Забронювати місця на концерт Шопена ↗Pleyel у шести фактах
| Факт | Деталь |
|---|---|
| Засновано | 1807 року композитором Ігнацем Плейєлем |
| Вердикт Шопена | Він визнав фортепіано Pleyel неперевершеними |
| Першість у фортепіанному мистецтві | Pleyel запровадив металеву раму |
| Паризький дебют Шопена | 26 лютого 1832 року в салонах Pleyel на вулиці Каде, 9 |
| Зала Pleyel | Зала на триста місць, де він давав концерт майже щороку |
| Оригінал у Варшаві | Інструмент Pleyel 1830 року, на якому грав Шопен, зберігається в колекції Інституту Фридерика Шопена |
Фірма, заснована композитором
Ігнац Плейєль був композитором, перш ніж стати виробником, і заснував фірму у 1807 році. Його син Каміль приєднався до нього у 1815 році, а вже до 1834 року майстерня налічувала 250 працівників і випускала близько тисячі фортепіано на рік.
Вердикт Шопена
Шопен вважав фортепіано Pleyel non plus ultra — латинське «нічого понад». Тієї ж думки він дотримувався й під час публічних виступів: його перший паризький концерт у 1832 році відбувся в салонах Pleyel, а згодом він використовував Salle Pleyel для своїх щорічних концертів.
Металева рама
Найвідомішим технічним кроком Pleyel стало вбудування металевої рами у фортепіано. Це було вперше, і це вирізнило фірму з-поміж конкурентів.
Pleyel у Варшаві
Фортепіано Pleyel, яким користувався Шопен, виготовлене 1830 року, нині зберігається в колекції Інституту Фридерика Шопена у Варшаві. У 2009 році Pleyel виготовила його репліку за кресленнями оригіналу.
Інструмент у салоні
Концертна зала проводить свої вечори на історичному Pleyel. Організатор описує його як інструмент тієї марки, яку Шопен вважав ідеальною. Сприймайте його як історичний Pleyel, а не як один із власних інструментів Шопена.
На що звернути увагу
Сучасники описували власну гру Шопена як таку, що вирізнялася виразною фразуванням, ритмічною стабільністю та чуттєвим нюансуванням. Саме в невеликій залі таку манеру гри найлегше почути — хоч би який піаніст сидів за клавішами.